Походження назв гідрогену,гелію

(ГЕЛІЙ) Локєр дав гелію назву, що відображає історію його відкриття (від грец. Helios — сонце). Оскільки Локєр вважав, що виявлений елемент — метал, він використовував у латинській назві елементу закінчення «ium» (відповідає українському закінченню «ій»), яке зазвичай уживається в назвах металів. Таким чином, гелій задовго до свого відкриття на Землі отримав назву, яка закінченням відрізняє його від назв решти інертних газів. За аналогією з іншими благородними газами логічно було б дати йому імя «геліон» («Helion»)[6]. У сучасній науці назва «геліон» закріпилася за ядром легкого ізотопу гелію — гелію-3.