ДАЮ 25 БАЛОВ СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТАна якi йони дисоцiюють кислоти основи солi?? Наведіть приклади. Терміново будь ласка

Розпад електролітів на іони під час розчинення у воді або розплавлення називаєтьсяелектролітичною дисоціацією.Розглянемо розчинення у воді такої, наприклад, іонної сполуки, як хлорид натрію. Іонипостійно здійснюють невеликі теплові коливання, але удержуються у вузлах кристалічноїрешітки, оскільки притягуються протилежно зарядженими іонами.Як відомо, в молекулі води, звязки між атомами водню і атомом кисню ковалентні,полярні. Електронні пари, що звязують атоми зміщені від атому водню до атома кисню.Тому на атомах водню зосереджений частковий позитивний заряд, а на атомі кисню -негативний. Звязки кожного атома водню з киснем у молекулі води утворюють міжсобою, тому центри позитивний і негативних зарядів у молекулі не збігаються. Якщоврахувати лише взаємну перпендикулярність осей електронних хмар, утворених р-електр.атомів, то кут між звязками, що розглядаються становить 900. Насправді такий кут 1050.Одна з причин збільшення кута - взаємне відштовхування однойменно заряджених атомівводню один від одного. Полярну молекулу води зображають у вигляді диполя,позначаючи заряди на полюсах знаками "+" і "-".Коли кристал сам занурюють у воду, молекули води притягуються до іонів на поверхнікристала до позитивно заряджених іонів - своїми негативними полюсами, а до негативнозаряджених іонів - позитивними полюсами.Якщо іон відривається від поверхні кристала, він являється оточеним молекулами води,які притягуються до нього. Ці молекули води утворюють гідратну оболонку іона, щоскладається з 5 - 7, а то й більшої кількості молекул.Іон оточений гідратною оболонкою називається гідратованим.Отже, розчинення у воді твердої речовини з іонною кристалічною решіткоюсупроводжується виділенням теплоти в тому випадку, коли сума енергії гідратації всіхіонів у кристалібільша від енергії, необхідної для розривання звязків міжіонами. Властивості їхні помітно відрізняються від властивостей гідратованих іонів. Убезводному сульфаті міді CuSO4 негідровані іони Cu2+ i SO42 -- безбарвні, але відрозчинення солі у воді іони Cu2+ гідратуються і забарвлюють в голубий колір. Воду, якавиходить з кристалів, називають кристалізаційною водою, а речовини, що містятькристалізаційну воду, називають кристалогідратами.Поведінку електролітів у водному розчині вперше пояснив у 1887 році шведський вченийС. Арреніус. Розроблена ним теорія дістала назву "теорія електролітичної дисоціації".Після винаходу в 1800 р. гальванічно-го елемента італійцем А. Вольта вчені різних країнпочали поглиблено вивчати хімічну дію електричного струму. Англійці В. Нікольсон іН. Карлейль здійснили електроліз води, англієць Г. Деві у 1803 р. одержав лужні талужно-земельні метали (К, Na, Ba,Са, амальгами) електролізом розплавлених лугів ісолей.У 1830 р. англієць М. Фарадей відкрив закони електролізу. Він увів терміни,які й заразшироко вживаються (катод і анод, електроліт і неелектроліт,йон, катіон і аніон,електрохімічнийеквівалент). Катодом він називав негативно заряджений електрод, анодом— позитивно заряджений електрод, електролітами — речовини, якs розкладаютьсяелектричним струмомна йони. Однак останнє визначен-ня було помилковим. Катіонами тааніонами він вважав йони, які роз-ряджаються на катоді й аноді.Швед С. Арреніус у результаті екс-периментальних досліджень розробив теорію електролітичної дисоціа-ції, за що йому в 1903 р. було присуджено Нобелівську премію. Він довів,що розкладречовин у розчині на йони відбувається й без дії електричного струму. У цей жчас Д. І.Менделєєв сформулював гідратну теорію розчинів, згідно з якою під час розчиненняречовин відбувається сольватація — поєднання молекул розчиненої речовин з молекуламирозчинника, унаслідок чого утворюють-ся сольвати (у водних розчинах — гідрати). На