Напишите пожалуйста гумореску " Ворона i лисиця" Константин Сергiэнко. Очень нужно.

Вороні, що молилась день від дня,Вславляючи свою пташину віру,Десь так за місяць до великодняБог дав шматок «Любительського» сиру.Сидить Ворона в лісі між гіллякІ вертить тим сирком і так, і сяк.То пхне в дупло, то суне поміж віти,В гніздо ховає й знов виймає звідти,Аби лише нанюхатися всмак.А з’їсти не наважиться ніяк:Триває піст, то й змушена говіти.Минає тиждень, другий проліта...Говіє наша страдниця свята,Кору лиш їсть, скоромного ж — нічого!Охляла, бідна, схудла до знемоги.А сир лежить, поглянеш — сміхота:Засох, поцвів, вже чимось тхне від нього.Вороні хоч би що — анітелень.Кінець кінцем настав жаданий день,Схопила сир, дзьобнула — дивна штука! —Не кришиться — твердий, як каменюка,Немов лукавий клав його під прес!Ворона зла! Бо нічим розговітись.Тримає в дзьобі свій делікатес.Аж тут Лисиця виткнулася звідкисьІ мовить, звівши очі до небес:«Голубонько, Христос воскрес!Про тебе ходить чутка в нашім борі,Що ти співаєш у церковнім хорі.Я ж страх люблю божественні пісні,Вони такі душевні, чарівні!..Молю тебе, співачко незрівнянна,Утіш мене своїм меццо-сопрано,Псалом якийсь чи пісню заспівай.Ну, я чекаю, любонько, давай!..»Ворона вниз поглянула спроквола,Розкрила рота й видала «вокал»...Сир випав з дзьоба, полетів додолуІ вбив руду Лисицю наповал.