Порівняльна характеристика яреми і гонти в творі шевченка гайдамаки

Суворими барвами змальовано Івана Гонту. Головна його риса –почуття обовязку перед народом, відданість його інтересам. Авторнавмисне підкреслює його винятковість, навіть перебільшує риси йогохарактеру – мужність, незалежність, силу волі. Приєднавшись доповстанців, узявши в руки «свяченого ножа», Гонта ні перед чим незупиняється. Особливо яскраво це показано у глибоко трагічній сценівбивства Гонтою своїх дітей. Образ Гонти як людини Шевченко змальовує вдусі народних традицій. Своїх дітей, що стали католиками, він убиває вімя того, щоб не було поговору, щоб не було зради. Саме цим зумовленійого слова, звернені до мертвих синів: Сини мої, сини мої! На ту УкраїнуДивіться: ви за неї Й я за неї гину.


Ярема – узагальнений художній образ повстанця-гайдамаки. У передмові допоеми Т. Шевченко зазначив, що «Галайда вполовину видуманий», а впримітці додав: «… між Звенигородкою і Вільшаною по старому шляхуБоровиків хутір і корчма, де б то Ярема Байстрюк, а потім Галайда був …наймитом». Це вказує на те, що образ Яреми-наймита, а згодомповстанця-гайдамаки має реальну основу, хоч у його створенні велика рольналежить творчій уяві, бажанню автора показати позитив характеру героя.Ярема постає як типовий образ повстанця-гайдамаки, учасника всенародноївійни проти польсько-шляхетського панування, у ньому втілені кращі рисинародного характеру. Він сповнений ненависті, лютого гніву до ворогів іпрагне помститися їм за всі кривди. Це почуття приводить Ярему вгайдамацький загін Максима Залізняка, де він своєю мужньоюбезкомпромісною поведінкою здобуває загальну шану. Із наймита, над якимзнущається хазяїн-корчмар, Ярема перетворюється на грізного месника,стає незламним борцем за народну волю й права. Він буває страшний усвоєму праведному гніві: «А Ярема – страшно глянуть – По три, по чотиритак і кладе».