Які риси обєднують лірику Миколи Вороного й Олександра Олеся

Творча практика Олександра Олеся та Миколи Вороного маєчимало спільних рис. Поетів об’єднує тематичне коло. Обидва з них торкалисьпитань вірності батьківщині, її єдності,  революції 1917 років,які знайшли відображенняу збірках М. Вороного «За Україну» та О. Олеся «Чужина». Митці прагнули оновитивіршову техніку, шукали нові жанрові форми.
     Письменники використовують у своїх поезіях наказові форми, що також їхспоріднює. Наприклад, вірш «Епіталама» М. Вороного промовляє: «Поспішайте віджиття взяти все і все віддати!». О. Олесь у свою чергу лірично закликає:«Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде!». Обидва автори наголошуютьна тому, що необхідно отримувати насолоду від життя, тимсамим розвиваючи гедоністичну («насолодницьку») тематику у своїйпоезії.
     Отже, в ліриці О. Олеся і М. Вороного чимало спільного. Зокрема спільні теми,мистецькебачення, світогляд. Однією з головних моделей утворах цих письменників можна вважати імператив(наказовість).