Доведіть що твір гер переможений новела

Полонені німці зводили цей квартал з любовю і розпачем. Спочатку вонитільки боялися, брутальна лайка зависала на вустах, коли охоронецьчіплявся поглядом і байдуже погиркував: «Шнель, бидлото, шнель!» Вони нелюбили цей народ, не любили будинки, які мали тут поставити, алетільки-но звівся фундамент, як щось трапилося з кожною цеглиною: цеглинилагідно лягали в руки, не обривали мязи і не дряпали шкіру, немовбирозмовляли з полоненими про те, що цей будинок міг би бути їхнім, стоятина околиці Лейпцига.
Коли протала земля, Фрідріх скопав маленькугрядочку, обгородив її камінням і посіяв нагідки. Де він узяв тенасіння, невідомо, але ми, діти, добре памятаємо, як він клав міжгрудочками зернини, як потім притоптував їх і, повернувшись до нас,усміхався: «Гут... кіндер... гут». А коли німців повели в барак, мирозвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест,звязали його травою і поставили на грядці. Уранці, коли їх вивели нароботу, ми ще спали, але навіть крізь сон я чула, як скреготіли врозчині лопати, як стукали дужками відра, як надсадно бухикав Фрідріх ігиркав охоронець.
Місто давно не сердилося на німців, удови жаліли їхі роздивлялися картки їхніх дружин і дітей, часом приносили щось зодягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що тівсміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау».
У Фрідріха теж булафотокартка двох дівчаток у білих сукенках і білих черевичках, він не разнам тикав ту дивовижу, чи забувши, що ми вже бачили, а чи хотівпохизуватися, які в нього чепурні діти. І ми у відповідь цілу весну іціле літо топтали і розкидали його грядку, його маленьку державку внашому злиденному місті. Він до того бридко кашляв, до того був худий,гнилозубий і брудний, що ми не могли його не дражнити. Ми любили ціляти внього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїхдурних німецьких пісеньок.
Під осінь німець уже не садив грядку, ходив, хитаючись, і харкавкровю. Охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволявлежати під стіною.
Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли —сонця і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху так, щосамотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували.
Одного ранку його знайшли під стіною барака, де він стояв спиною до людей, понуривши голову.
—    Бидлото, тобі що — немає нужника? — гиркнув охоронець і тут же
осікся: від шиї до коробки сіріла мотузка.
Колизняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Йогопоховали за містом, укинувши в яму і навіть не насипавши горба.
Осіньвидалася теплою, в кінці листопада ми перейшли в новий дім. Якосьпосеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролітавперший сніжок, а вона цвіла собі під вікном. Була велика і кошлата, неквітка, а півсоня-ха. Я одяглася, вискочила на подвіря, простягла руку,щоб зірвати, і відсіпну-ла. Поруч з нагідкою стояв зроблений з паличок ізвязаний нами хрест...
Минуло півстоліття. За цей час у будинку нетріснула жодна стіна, не струхла і не всохла підлога. Якось син вирішивповісити на стіні поличку. Стіна не піддавалася дрилю, а потім дрильшурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. Урукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках. Дрильпошкодив їм черевички, але дівчатка дивилися на нас, мов живі, ізапитували:
—    Ви не знаєте, де наш тато?..
 
Теорія літератури.
Новела
Художнійтвір Любові Пономаренко «Гер переможений» розповідає про подію, отже,належить до епічного жанру. Ти, мабуть, помітив, що це оповіданняневелике за обсягом, проте в ньому глибоко й тонко передано внутрішнійсвіт, переживання героя, на двох сторінках викладена життєва людськатрагедія.
Невеликий розповідний твір про якусь незвичайну життєву подію з несподіваним закінченням називається новелою (з латин. — новий).
Специфічнимиознаками новели є лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Якправило, героями новел є особистості, які потрапили в незвичайніжиттєві обставини. Автор зосереджує увагу на зображенні внутрішньогосвіту героя, його переживань і настроїв. Сюжет новели — простий,динамічний, містить елемент несподіванки.
Пригадай оповідання БогданаЛепкого «Цвіт щастя»: воно невелике, розповідає про подію, яка сталапереломною в житті героя. Тут передано внутрішні переживання й настрійхлопчика, а наприкінці автором подано несподівану розвязку. Отже, цейтвір також є новелою (хоча названо його було оповіданням, бо термінновела тоді ще ти не знав).
Новела як літературний жанр зявилася в XIV-XV ст., а в Україні набула поширення наприкінці XIX ст.