Аналіз поезії "Сон про Шевченка"

Поема «Сон» – перший в українській літературі твір політичної сатири.
Сатиричний твір – твір викривального змісту, у якому різко висміяніреакційні, потворні явища в суспільному житті або риси характеру людей.Викриваючи негативне, антинародне, сатира утверджує позитивне,демократичне, високоморальне.
Назва – від образної алегоричної форми викладення змісту сну.Кріпосництво -як жахливий сон, від якого дерев’яніє навіть людина, щоспить. Поет закликав прокинутися, позбутися жахів і жити повноціннимжиттям.
У невеличкому творі автор прагнув охопити всю Російську імперію, і сонвиправдовує уривчастість розповіді, швидку зміну подій, казковіпересування, фантастичні картини (сцена «генерального мордобитія»),алегоричні образи (біла пташка – душа замучених козаків), звільняє віддовгих переходів.
Сюжет і композиція
У вступній частині Шевченко саркастично таврує головні недолікикріпосницького суспільства, готує читача до основної розповіді. Даєзагальну характеристику російського самодержавства. «Той мурує, тойруйнує» – слова, що мають підтекст (одні використовують працю інших, і вцьому недосконалість суспільства).
Поет засуджує загарбницьку політику імператора Миколи І та його попередників; характеризує панів як п’явок трудового народу.
Основна розповідь – поетова розповідь про видіння, які нібито йомуприснилися. У польоті за совою ліричний герой поеми в зажурі прощається зУкраїною, «безталанною вдовою», і обіцяє їй повернутися.
Перша картина – опис літнього ранку. Чарівні пейзажі контрастують зкартинами життя суспільства – злигоднів покріпаченого народу України,знущання панів («з шкурою знімають», «розпинають», «катують»…). ,
У ліричних відступах поет від імені народу ставить актуальне для свогочасу питання: «Чи довго ще на сім світі катам панувати?» (підтекст –заклик до збройного повстання).
Друга картина – зимовий пейзаж, співзвучний з долею каторжників. Поетпролітає над пустинею вічного холоду, чує, «як загули кайдани підземлею» (змальовано Сибір -могилу каторжників). Автор називає винуватцемцього лиха «неситого» царя.
Шевченко створює образ борця, у якому узагальнює риси багатьох поколінь волелюбних, самовідданих, героїчних, гідних патріотів.
Третя частина поеми починається міським пейзажем, на тлі якого муштрують солдатів.
Герой поеми потрапляє на феєрверк, на якому зустрічає земляка, що став рабом-перевертнем.
Потрапивши до царського палацу, герой сміливо вигукує: «Так от де рай!» Але цей рай не для трудівників, а для свавільних панів.
Тематика: зображення неймовірних страждань трудящих і«райського жиТтя» • панів, показ свавілля та морального виродженняпанівних класів, продажності чиновництва.
Ідея: викриття аморальності паразитизму тавірнопідданства, заклик до людської гідності, пробудження національноїсвідомості трудящих.
І. Франко назвав поему «сміливим маніфестом слова проти темного царства».