Як ми впливаємо на співрозмовника під час спілкування? Твір. помогите пожалуйста.

О способів спілкування, як зазна¬чалося, відносять також способи впливуоднієї людини на іншу (або інших), коли ми прагнемо «спро¬вокувати» їїповедінку в потрібному нам напрямі, знайти в системі її діяльності«слабкі місця», визначити фактори, що керують нею, і намагаємося змінитиїх. Отже, будь-який вилив здійснюється з метою формування, закріпленняабо зміни установок, поглядів, взає¬мин, почуттів, дій тощо.Психологічні механізми різних за природою видів впливу не однакові.Кожний з них специфічний і застосовується за певних умов.
До групипсихологічних способів впливу на людей належать на¬віювання,наслідування, психічне зараження і т. ін. Це механізми, які діютьнасамперед на несвідоме. Існує ще такий важливий спосіб впливу, якпереконання. На відміну від попередніх його використовують тоді, колихочуть вплинути на свідомість людини. Якщо дія трьох пер¬ших механізмівпов’язана переважно з некритичним ставленням лю¬дей до інформації,поведінки, емоцій тих, хто діє на них, то переко¬нання передбачаєлогічне мислення, критичний аналіз цих сигналів.
Переконання — цеспосіб впливу, коли людина звертається до свідомості, почуттів і досвідуіншої людини з тим, щоб сформувати в неї нові установки. Переконаннявпливає не тільки на розум, а й на почуття, якщо звернення до іншихсупроводжується емоціями. Отже, переконання — це такий вплив однієїлюдини на іншу або на групу людей, який діє на раціональне та емоційне вїхній єдності, формує нові погляди, відносини, що відповідають вимогамсуспільства.
Переконання не дасть належного результату, якщо йогопідміне¬но моралізуванням. Тому краще не вживати слів типу «мусиш»,«зобов’язаний», «як не соромно» та ін. Така форма сприймається якформальна і до неї ставляться іронічно, а то і з презирством.
Перекопуватисловом ‘— це велике мистецтво, яке потребує знань психології людей,законів етики й логіки. Саме про це писав відо¬мий вчений Б лез Паскаль:«Кожний знає, що поняття потрапляють у душу двома шляхами: через розум іволю. Шлях розуму найбільш природний, оскільки не можна погоджуватисяні з чим, окрім дове¬дених істин. Проте найбільш звичним є шлях волі… Цешлях низь¬кий…, через це всі проти нього»