Замініть, де можливо, пряму мову на непряму. 1. «В літах дитинства, можливо, закодовано щось вельми для душі необхідне», — каже згодом до мене Заболотний . 2. «Таку небайдужість до всього в людині можна тільки вітати», — каже Тамара. 3. «Як чудово загриміло!» — всміхаючись, співуче говорила Шура. 4. «Чому ви так дивитесь на мене, Шовкун?» — пристрасно допитувала Шура свого санітара, ідучи з ним приймати взвод. 5. «Може, мене питатимуть, — попередив Черниш Маковея, — то я буду у Сагайдинім окопі» ( 3 тв. О. Гончара). 6. «Ґї вікно оте!» — сказав Аркадій, показуючи на крайнє вікно вгорі ( Г у ц .) 7. Великий учений К.Е. Ціолковський писав: «Земля — колиска людства, але ж не можна вічно жити в колисці». 8. «Наше завдання, говорив О. Довженко, — утвердити в мистецтві образ народу, його безнастанне внутрішнє збагачення, молодість і силу, його духовну красу».

1) Заболотний каже до мене згодом, що в літах дитинства, можливо, закодовано щось вельми до душі необхідне.
2) Тамара каже, що таку небайдужість до всього в людині можна тільки вітати.
3) Всміхаючись, співоче говорила Шура, що як чудово загриміло.
5) Черниш попередив Маковея, що може його питатимуть, то він буде у Сагайдинім окопі.
7) Великий учений Ціолковський писав, що Земля - колиска людства, але ж не можна вічно жити в колисці.
8) О. Довженко говорив, що наше завдання - утвердити в мистецтві образ народу, його безнастанне внутрішнє збагачення, молодість і силу, його духовну красу.