Твір на тему: "Незабутнє Шевченкове слово" 2 сторінки.

Шевченка слово незабутнє
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм память Шевченка.
Тарас Григорович Шевченко – найвідоміший український письменник тагромадський діяч. Він завжди писав правду і висловлював свою думкунезалежно від обставин та незважаючи на наслідки. На мою думку причиноюцієї безстрашності було те, що Шевченко народився кріпаком і майже усежиття провів у неволі, тому йому вже не було чого боятися і заради когомовчати. Слова геніального письменника були актуальними і через сотніроків. Кажуть, щоб зрозуміти народ треба самому прожити його історію.Жоден із тих, хто писав про Україну не зміг так щиро і відверто розкритидушу народу, тому що це все одно що написати про смак страви, яку тиніколи не куштував. Так, можливо тобі розказували про неї, ти її бачив,знаєш окремі смаки продуктів… Але це не може замінити особистогознайомства з нею. Так само і з народом та його менталітетом. Навіть якщозмінюються століття і «декорації», люди залишаються тими самими, азначить і мислять вони однаково. Шевченко писав про красоту природи, провійну, про кохання та про життя українського народу. Звичайно самі пособі слова не можуть змінити нічого, але коли людина пише про те, щознає на особистому досвіді і вкладає у твори свою душу, тоді ці рядкиоднозначно проникають до самого сокровенного і закарбовуються у пам’ятіназавжди. Вірші написані «з душею» можуть змінювати, спонукати до дій. Вчаси Кобзаря, коли йшла запекла боротьба за українську самосвідомість,за нашу рідну мову і, в якійсь мірі, за майбутню незалежність, Шевченкобув саме тим лідером і поводирем для народу, який допоміг зберегтинацію. А зараз слова кріпака підіймають Україну і не тільки. Його слова:«…вставайте, кайдани порвіте, і вражою злою кровю волю окропіте…», явважаю гаслом нашого народу, мого народу. І маю надію, що у майбутньомуми дійсно будемо «в сімї вольній, новій» згадувати з вдячністю тулюдину, яка навіть після смерті продовжує піклуватися про свій народ.Своїми могутніми, вільними від упередження та страху думками, які вінвилив на папері.

Незважаючи на те, що колись поетові забороняли не тільки писати, а ймалювати, усі заборони виявилися безсилими перед поетичним словом, передйого правдою та його силою. Приклад Великого Кобзаря став длясучасників та нащадків яскравим прикладом нездоланності справжньогохудожника, прикладом невмирущої природи творчості й нескореностілюдського духу, прикладом людини, яка з усіх, найскладніших випробуваньзавжди виходить переможцем.
Кожен, хто познайомиться з творчістювидатного українського поета, отримає змогу вжитися в багатий світобразів його поезій, зможе сягнути в літературні надра, відчує, що авторвистраждав свої твори власним життям, своєю відданістю українськомународові і рідній землі. Шевченкові вдалося зі своїх творчих висотвідкрити події різних часів і акумулювати у своїй творчості духовнийнабуток минулих поколінь. Крізь людський біль, крізь індивідуальне,крізь вселюдське, крізь біблейську далеч історії Т. Г. Шевченко і заразмудро спілкується із сьогоденням.
Творчість Т. Г. Шевченканевичерпна, вона навіки. І все нові і нові покоління будуть знаходити вній незвичайне поєднання народного і вселюдського досвіду, який сьогоднізнаходимо й ми з вами. Слово невмируще, слово вічне, слово, живе своєюправдою, слово, яке й досі квітне художньою красою – це і є ТарасГригорович Шевченко – геній і духовний янгол українського народу.