Поезія михайла стельмах

Тільки хвилі, і небо блакитне,
     І водою діброва бреде, 
     Перед мною дороги привітні, 
     Перед мною життя молоде. 
      
     Я пливу у роздолля чудові, 
     А навколо хлюпоче весна, 
     Вигинаються хвилі, мов брови, 
     І на гребні шипить сивина. 
      
     Все таке чарівне, таємниче, 
     Повне соку, життя і снаги, 
     І у мандри весна мене кличе, 
     Опустивши в глибінь береги.