Особиста стежина життя людини
Для сучасної урбанізованої молоді образ “життєвої стежки” інколи може здатися застарілим поетичним символом. І все ж вона, напевно, існує, якби ми упродовж життя не користувалися послугами автомобілів, комп’ютерів, інтернетних мереж, вигідними знайомствами та зв’язками. І все ж ту єдину, неповторну життєву стежку маємо протоптувати самотужки, бо то – наш шлях від юності до зрілості, від батьківської опіки у самостійне життя. Тому так важливо не помилитися, обираючи свою стежину, щоб не вела вона нас надалі манівцями, щоб не поросла колючими тернами, які здолати буде годі. Але життєва стежка має і ще один, надзвичайно важливий напрям. Хоч і не можна нею повернутися назад, але вона навіки з’єднує нас із найріднішими – домом, сім’єю, в якій виросли, звичаями, батьківщиною. І чим більше протоптана стежка, тим міцніший цей зв’язок і тим сильніші ми самі. Правильно обрана стежина додає нам життєвої впевненості, робить сміливішими і водночас здійсненішими наші плани на майбутнє.
